Czy to manga

Od momentu, gdy komiks japońskich zaczynał zdobywać popularność na zachodzie trwa spór – czy również dzieła z innych krajów możemy nazywać „mangą”. Bez względu na opinie w tej kwestii, obecnie całe pokolenie artystów (a głównie artystek) dorastało chłonąc publikacje z Kraju Kwitnącej Wiśni. Mimo oczywistych inspiracji mistrzami gatunku, wypracowały swój unikatowy styl.

Manga inspiruje artystów na całym świecie, również w Polsce powstaje wiele historii wzorowanych na japońskim komiksie, zarówno tym mainstreamowym, jak i alternatywnym.

Subiektywny wybór polskich osób artystycznych inspirujących się mangą:

Luiza Malinowska – scenarzystka i rysowniczka komiksów, autorka webkomiksu "Dziewiąte Echo", fotografka oraz malarka jedwabiu. Komiksy Luizy Malinowskiej na:
https://webkomiksy.pl/autor?v=dXPytFujim37

Emilia „Emi de Clam” Marlewska – scenarzystka i rysowniczka komiksów, graficzka, animatorka zajęć kreatywnych, autorka webkomiksów „Cwaniara” oraz „Goth & Pastel”. Od 2017 roku zajmuję się edycją graficzną komiksów. Na początku w wydawnictwie Yumegari, a od 2018 w wydawnictwie Hanami. Mangi Emilii „Emi de Clam” Marlewskiej:
https://emideclam.pl/#comic

Agnieszka "Akaa" Kamieńska – scenarzystka i rysowniczka komiksowa, autorka komiksów ,,Yaoi Market” oraz ,,Luna’s shape”. Zdobywczyni nagrody Złote Kurczaki za Najlepszy Komiks Internetowy 2021 oraz nominacji do nagrody Najlepszy Komiks Polski 2023. Jej manga „Yaoi Market” opowiadająca o sercowych perypetiach spersonifikowanych polskich sklepów średnio – i wielkopowierzchniowych zyskała dużą popularność. Mangi Agnieszki "Akii" Kamieńskiej na:
https://webkomiksy.pl/autor?v=jRLzNUOdgs8T

Anna Maria Vanitachi, właściwie Anna Maria Sutkowska – scenarzystka i rysowniczka komiksowa, aktorka, pisarka. Autorka mang „Pola podbija podstawówkę” oraz „Maria i Antonina”. Siostra Agaty „kpt. Punk” Sutkowskiej z którą tworzyła komiksy: „Akatsukiss” i „Axis Mundi Convalia”. Mangi Vanitachi na
https://www.deviantart.com/vanitachi/gallery

Karolina Margielewicz – scenarzystka i rysowniczka komiksowa, graficzka 2D. Autorka mangi „Blanc Cartridge”. Instagram Karolina Margielewicz:
https://www.instagram.com/karolinamargiel/

Paulina „Kiriesława” Obutelewicz – scenarzystka i rysowniczka komiksowa, autorka serii „Jastrzębia Pieśń”. Pracee Paulinu „ Kiriesławy” Obutelewicz na:
https://www.artstation.com/nindeinglorion

Agata „kpt. punk” Sutkowska – scenarzystka i rysowniczka komiksowa, kierowniczka produkcji. Absolwentka Instytutu Kultury Polskiej Uniwersytetu Warszawskiego, kierowniczką produkcji w studiu PDK. Autorka serii „¡Viva la FIFA!”. Siostra Anny Marii Vanitachi, z którą tworzyła komiksy: „Akatsukiss” i „Axis Mundi Convalia”. Mangi Agaty „kpt. Punk” Sutkowskiej na:
https://lubimyczytac.pl/autor/50975/agata-sutkowska

Maszin – grupa komiksowa w której skład wchodzą Michał Możejko (pełniący funkcję maszinowego Giedroycia), Mikołaj Tkacz, Daniel Gutowski, Michał Rzecznik, Jacek Świdziński, Renata Gąsiorowska, Bartek Zadykowicz, Leszek Wicherek oraz pochodząca z Holandii Maria Van Driel. Z ich pracami można zapoznać się w ramach „Kolekcji Maszina”, serii wydawniczej w której ukazał się album „Maszinga – zwodnicze nowe obrazy”. Antologia wydana w 2016 roku przez Hanami prezentuje komiksy inspirowane szerokim spektrum japońskiej awangardy, w którym szczególne miejsce zajmują autorzy związani z magazynem "Garo".

The rise in popularity of manga at the turn of the millennium encouraged numerous fans to imitate this genre, and Western publishers – to monetise the phenomenon.

OLM

There were manga varieties from Europe (euromanga) or the US (amerimanga). Polish domestic productions would be labelled as polmanga, ponga or even (somewhat spitefully) panga. They were jointly referred to as OLM (original language manga). However, none of these terms have caught on. The rare exceptions are the Korean manhwa and the Chinese manhua, written in the same Chinese characters as manga.

In this situation, the question arises: what manga actually is and how to recognise it? In Japan, manga stands for any comic book. Globally, manga is associated with ‘Japanese comics’ and this could be the end of the discussion.

When trying to define the style, some people reduce manga to the patterns found in publications addressed to younger readers. The distinguishing features are large eyes, distinctive mouths, dynamic framing or cinematic quality. Despite some recurring elements, no one has yet proposed a perfect definition of manga style, and without it, it is difficult to qualify non-Japanese productions as manga.

Manga might be defined in terms of its mode of production – mass scale, long series, with an important role of the managing editor. But in this case, even some Japanese titles will fall outside the definition. One can also take a sociological approach. Japanese comics have a wide fan base, with a unique language, organizing special events, and forming online communities. This is very close to a commercial understanding of manga as something that can be sold to a specific group.

Manga in Polish

Regardless of how we define manga, or whether we define it at all, it is undoubtedly a phenomenon with a powerful impact on several generations of artists. The situation is no different in Poland, where it is worth mentioning the Maszin group with its collection Mashinga – an anthology of comics inspired by Japanese non-mainstream publications. This is undoubtedly an exceptional work because, in general, the most influential titles were those targeted at children and young adults from the shōjo and shōnen demographic groups. Among manga-inspired comics, there have been many works representing Polish dōjinshi, i.e. publications based on popular titles. Nowadays, these are truly high-class original productions.

In Poland, manga has been an important factor in the creative development of an entire group of female artists. As a result, women, who had been in the minority, finally became an essential part of the comics world. Many of these publications originally appeared online, in colour, and followed the European reading direction (left to right). Despite this, some female authors define themselves as ‘manga creators’. This is not about stylistic references to manga but about the identification of female artists with the community to which they address their titles.

Зростання популярності манґи на зламі тисячоліть підштовхнуло безліч фанатів до її наслідування, а західних видавців - до монетизації цього явища.

OLM

З’явилася манґа з Європи (євроманґа) або з США (америманґа). Нашу вітчизняну продукцію намагалися називати польманґа, понґа або навіть (дещо зловтішно) панґа. Раніше все це позначалося загальним терміном OLM (original language manga – манґа мовою оригіналу). Жоден з цих термінів не прижився. Виняток становлять корейська манхва та китайська маньхуа, написані тими самими китайськими ієрогліфами, що й манґа.

У зв'язку з цим виникає питання: що таке манґа і як її розпізнати? В Японії манґа – це будь-який комікс. У світі манґа - це «японські комікси», і на цьому можна було б завершити дискусію.

Дехто, намагаючись визначити стиль, зводить манґу до шаблонів, які зустрічаються у виданнях для молодшої аудиторії. Відмінними рисами є великі очі, характерний рот, динамічне кадрування або кінематографічність. Незважаючи на повторювані елементи, досконалого визначення стилю манґи ще ніхто не придумав, а без нього важко кваліфікувати неяпонську продукцію як манґу.

Можна звузити манґу до способу виробництва - масового, серійного, з великою роллю головного редактора. Тоді навіть деякі японські видання не потраплять під це визначення. Можна також підійти до питання соціологічно. У японських коміксів є велика фан-база (так звані фанати манґи), у них є своя мова, свої заходи, інтернет-спільноти. Звідси лише крок до комерційного розуміння манґи як чогось, що можна продати певній групі.

Манґа польською мовою

Незалежно від того, як ми визначаємо манґу, це, безсумнівно, явище, яке має величезний вплив на покоління художників. Ситуація не відрізняється і в Польщі, де варто згадати групу Maszin та їхню збірку Mashinga, антологію коміксів, інспіровану японськими коміксами, що не належать до мейнстріму. Це, безсумнівно, виняткове видання, оскільки, як правило, найбільший вплив мали дитячі та підліткові видання з демографічних груп шьодзьо та шьонен. Серед коміксів, інспірованих манґою, було багато польських доджінші, тобто видань, заснованих на інших популярних виданнях. Сьогодні це справді висококласна авторська продукція.

Манґа в Польщі стала одним із чинників розвитку творчої діяльності цілої групи художниць. Завдяки цьому жінки, які раніше були в меншості, нарешті стали важливою частиною світу коміксів. Багато з цих публікацій спочатку з'являються в Інтернеті, вони кольорові і читаються в європейському порядку (зліва направо). Незважаючи на це, деякі авторки позиціонують себе як «творці манґи». Йдеться не про стилістичні посилання на манґу, а про ідентифікацію жінок-творців зі спільнотою, на яку вони орієнтуються у своїх виданнях.